Давайте вип'ємо за господиню й господаря цього будинку, за те, щоб у них завжди був будинок повний гостей, стіл - їжі і напоїв, а серця - душевної теплоти і ніжності!

 

Я жестом простим суперстарним
Підношу іскренний фужер
За кристалічно елітарних
Аборигенів вищих сфер!

 

Перщий тост сам не прийде.
Поки не наповним чарки.
А ну повнішу наливай та господарів дружніше випивай.

 

Давайте вип'ємо за господиню й господаря цього будинку, за те, щоб у них завжди був будинок повний гостей, стіл - їжі і напоїв, а серця - душевної теплоти і ніжності!

 

Один мудрий сказав: "Будь-який будинок без фундаменту швидко зруйнується. Будь-яка родина без доброго хазяїна швидко розориться." Наш тост - за хазяїна цього будинку, доброго й гостинного.

 

Майже в кожній компанії настає момент, коли господарі готові вимовити сакраментальну фразу:
- Шановні гості, чи не набридли вам господарі?!..
Один господар навіть був змушений звернутися до гостям, які дуже засиділись з такою промовою:
- Гість – це добре! Гість – це чудово! Гість потрібен людині, як повітря! Але коли повітря входить і не виходить – людина задихається!
Щоб наші привітні господарі не задихнулися, пропоную по-хорошому розійтися!

 

У цирку у левів з’явився новий дресирувальник. З цього приводу в них відбулася така розмова:
- Hу як, тобі подобається цей дресирувальник? – запитує один лев в іншого.
- Ще не знаю, – відповідає той. – Пожуємо – побачимо!
А ми з вами вже пожували і бачимо, що господиня в домі хороша! Пропоную випити за господиню!

 

Уявіть собі поїзд. Вагон-ресторан. З ресторану виходить пасажир на підпитку і починає пошуки свого купе. Відкриває одні за одними двері і все безуспішно.
Якийсь провідник зголосився йому допомогти:
- Невже ви не запам’ятали номер вашого купе? – запитує він бідолаху.
- Ні!
- Ну, можливо, щось визначне запам’яталося?
- Ні!
- Ну що ж тоді будемо робити? – розгубився провідник.
- Стривайте! Згадав! – закричав пасажир. – Я добре пам’ятаю, що за вікном був березовий гай!
Я, напевно, схожий на того пасажира. Був я тут останній раз не так вже й давно. Але що ми тоді відзначали, не пам’ятаю. Запам’яталося лише одне: тоді теж було дуже весело! Потрібно сказати, що господарі мають рідкісний дар організувати веселе застілля. Хочу запропонувати тост за вас!

 

Чоловік прийшов до ресторану. Замовив собі багату вечерю, з дорогими винами та закусками. Випив, поїв і настрій у нього піднявся. Підкликав офіціанта і став розповідати:
- Рік тому був я у вас в ресторані. Ось так само замовив собі дорогих страв і вин, а платити було нічим. Пам’ятаю, що саме ви викинули мене потім на вулицю!
- Упевнений, що сьогодні ви – багатий чоловік! – говорить офіціант. – І мені вже не доведеться цим займатися!..
- Ні, ні! – перебиває його клієнт. – Я якраз збираюся вас знову потурбувати!
Приємно сидіти за цим багатим столом! І виходячи офіціантів “турбувати” не доведеться! Спасибі за це господарям! Давайте вип’ємо за них!

 

Чоловік каже дружині:
- Я запросив на вечерю своїх компаньйонів. Приготуй що-небудь.
- Добре, любий, – відповідає дружина, – тільки як приготувати? Щоб вони до нас ще раз прийшли, чи щоб більше не приходили?
Пропоную випити за господаря і господиню! За господаря, тому що дав дружині гарну установку! За господиню, бо вона її майстерно виконала!

 

Прийшли одного разу до селянина двоє сусідів, щоб позичити глечик вина. У першого селянин запитав, чи є у нього свій виноградник. Коли він отримав позитивну відповідь, то сказав, щоб він пішов і обгородив свій виноградник огорожею. Другий сусід тоді й каже:
- Я теж прийшов, щоб попросити глечик вина. Але раз ти йому не дав, то мені тим більше не даси. У мене виноградник ще тільки огорожею обнесений, я навіть лозу ще не посадив . А селянин йому й відповідає:
- Ось тобі як раз вино я дам. Добрий господар спочатку паркан поставить, а вже потім все інше. Тоді й урожай точно буде!
Давайте вип'ємо за наших добрих господарів.

 

До картярів, які засиділися в гостях допізна, виходить господиня:
- Панове! Чи не можна тихіше?!
Чоловік відводить її у бік:
- Люба! Прошу тебе, не говори так голосно! Справа в, тому, що цей будинок вже не наш!
Шановні господарі! Мені дуже сподобався ваш будинок. Я дуже хотів би тут часто бувати. Прошу Вас, не грайте в азартні ігри! За привітних господарів!

 

Чоловік прийшов від лікаря й говорить дружині:
- Ти сьогодні ввечері нічого не їж!
- Це чому? – здивувалася вона.
- Лікар велів мені лягти спати на голодний шлунок!
Навіть якщо хтось із присутніх тут чоловіків одержав подібне приписання, вимагати від дружини виконання його він не вправі! При такій великій кількості смачної їжі все одно нічого не вийде! Пропоную підняти тост за господарку, за її чудові кулінарні здібності!

 

Пролунав дзвнок удвері.
-Хто там?-спитали господарі.
- Не бійтеся, не гості! Ми … грабіжники.
Так ось ми з Вами знаходимось у таких людей, що їх гостями не налякаешь, навпаки вони їм завжди раді. Давайте випємо за цих привітних і гостинних друзів

 

Чоловік каже дружині:
- Я запросив на вечерю своїх колег. Приготуй що-небудь.
- Добре, любий, – відповідає дружина, – тільки як приготувати?
Щоб вони до нас ще раз прийшли, чи щоб більше не приходили?
Пропоную випити за господаря і господиню! За господаря, тому що дав дружині гарну установку! За господиню, бо вона її майстерно виконала!