Неповторний той день і мить,
Коли вперше зустрілись ми,
Твої очі, усмішка, погляд...
Як приємно з тобою поряд!
І не знайду я краще друга,
Ти не мій і у тебе друга.
Всеодно тобі пише Таня,
Бо ж сьогодні цей День кохання!

 

Прийми, любов, моє вітання,
Коли весна ось-ось прийде.
І квітне на землі кохання
У ніжний Валентинів день.
Повільно пелюстки зриваю,
Потрібна відповідь мені,
Чому ж у квітки я питаю,
Чи любиш ти мене, чи ні?
Пробач, що я на світі є,
Що часто поглядом тривожу.
Пробач, що ти життя моє,
Інакше жити я не можу...

 

Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон.
гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.

 

День Святого Валентина!!!
День закоханих й щасливих.
Люди люблять і чекають,
А чого? Самі не знають.
У цей день все може статись:
Кожен може закохатись.
Будуть серденька співати,
Будуть квіти дарувати,
Будуть усмішки сіяти,
Хлопці на гітарах грати.
Свято ласощів й кохання,
Свято радощів й бажання.
Все червоне і чудове,
Все мрійливе і казкове.
Навкруги сердець багато.
Кожен хоче ВІДЧУВАТИ
Звідусіль слова кохання,
Поцілунків відчування.
Люди люблять і цілують,
Всім серця свої дарують.
Закохайся у цей вечір –
Зараз буде це доречно!!!

 

Ти поруч, і все прекрасно:
І дощ, і холодний вітер.
Спасибі тобі, мій ясний,
За те, що ти є на світі.
Спасибо за ці губи,
Спасибо за руки ці.
Спасибо тебе, мій коханий,
За те, що ти є на світі.
Ми поруч, але ж могли б
Одне одного зовсім не зустріти...
Єдина моя, спасибі
За те, що ти є на світі!.

 

НЕ часто я кажу тобі:"Кохаю"
і ласку не щодня тобі несу,
але на дні душі оберігаю
кохання наше, вранішню росу.
В потоці слів не граємось словами
Живе у нас бурхливість гордих літ
Але кохання володіє нами
воно прекрасне і в 21 вік!

 

Бажаю кохання, щасливих ночей,
Блакитних чи карих, чи чорних очей,
Щастя великого, щастя земного,
Бажаю зустріти Тобі лиш одного,
Бажаю кохати людину таку,
Щоб радість і тугу ділила твою,
Щоб щастям повніли бокали вина,
Щоб в вас появилась стежина она,
Щоб вела вас світом в далекі дороги,
Щоб серце не рвалось від болю й тривоги,
Щоб мрії збувались і очі всміхались,
І миті щасливі на все залишались...

 

Відволікай.
Від сну. Туману.
Буди провину дощову ...
Я винна, що таку кохану
Мене ти любиш.
Як грозу.
Не починайся із хмарин.
Промінням ніжним
Починайся.
Кожніську перлу
Із перлин
Ти одлюби і закохайся.
Я вже не можу - той бурштин
Твоїх очей
Мне тривожить ...
Я сумнів свій жену
На клин,
Тебе збираючи у кожен ...
Відволікай.
В собі губи.
Я дозволяю -
Тобі можна.
І все життя - люби, люби ...
Одчайно,
Скраплено,
Безбожно!

 

Мені потрібна тільки ти
мені потрібні твої сни
мені потрібні твої очі
проведені з тобою ночі
твоя рука в моїй руці
твій поцілунок на щоці
твій погляд ,усмішка і сміх
ти моє щастя і мій гріх
моя зима,весна і літо
і біль усю водою змито
от сходить сонце зза гори
пітьма пішла з'явилась ти